Виникнення перших партизанських загонів українських націоналістів на Поліссі та Волині спочатку ніяк не було пов'язане з організацією українських націоналістів (ОУН). Одразу після початку нацистсько-радянської війни Тарас Бульба-Боровець, місцевий український діяч, який був наближений до Петлюрівського уряду Української Народної Республіки і на той час перебував у вигнанні у Польщі, став засновником нерегулярної частини під назвою "Поліська Січ". В кінці 1941 року німці намагалися розпустити його формування.

УПА -як все почалось
 
 Але на той час жахливі наслідки по собі лишила як діяльність Радянської влади на Західній Україні у вигляді масових вбивств, катувань, четвертувань людей в тюрмах НКВД з 1939р. по 1941р. та Східній Україні внаслідок голодомору, терору та репресій, так і політика Гітлера, яка також не була миролюбною до населення. Тарас Бульба-Боровець вирішує вести своїх бійців далі від будь-якої влади, "у ліси", щоб воювати з німцями та більшовиками одночасно. У 1942р. на Волині також відбувається створення невеликих підрозділів з членів частин ОУН, які намагалися уникнути переслідувань.

Наприкінці 1942р. ОУН прийняла рішення про формування великих партизанських сил, започаткувавши тим самим регулярну українську армію, котра мала стати в нагоді по закінченні нацистсько-радянської війни. До того ж, посилились німецькі репресії проти мирного населення, почали проникати з Білорусі радянські партизани. Організація українських націоналістів мала стати “народною армією”, перш ніж цю роль візьмуть на себе більшовики.

Націоналістичні загони ОУН С.Бандери об'єдналися з підрозділами Боровця та ОУН Мельника і виступили під назвою Українська Повстанська Армія. Очолив ії український офіцер Роман Шухевич (псевдонім Тарас Чупринка).

Підтримка УПА населенням

Мирне населення, охоплене державницькими та патріотичними почуттями, масово вступало до лав УПА, йдучи на боротьбу з антилюдськими політичними системами як комуністичних, так і фашистських загарбників. В 1944р. чисельність армії становила близько 500 тис. осіб.

Для укріплення свого авторитету керівництвом було проголошено положення, в якому визначалась політична програма армiї. Цей своєчасний крок сприяв підтримці в численних колах населення. За програмою УПА вела боротьбу за справедливий лад в Україні та всьому світі проти всілякого імперіалізму як джерела поневолення народів.

УПА мала власні щомісячні видання, які почали друкуватись навесні 1943 р. Журнали освітлювали матеріали на теми сучасної військової політики, військової термінології, історії, святкування національних визначних дат, описів боїв УПА, описів дій на різних фронтах Другої світової війни, патріотичних поезій, оповідань і прикладів з української історії. Майже в кожному номері друкувалися матеріали з ведення військових дій.

За швидкого зростання чисельності УПА з'явилась необхідність розширення політичної бази. ОУН у липні 1944р. таємно зібрала делегатів різних довоєнних політичних партій та представників східних українців, було створено Українську Головну Визвольну Раду. УГВР закликала до терпимості щодо ідеологій, які відмінні від інтегрального націоналізму, відкидала виключність за расовими та етнічними ознаками, приділяла більше уваги соціально-економічним питанням.

Багатонаціональні підрозділи УПА

Українська повстанська армія ніколи не одержувала міжнародної допомоги. Усі боєприпаси, зброю, уніформу діставали в боях з нацистами і більшовиками. В УПА була добре розвинена сітка підпільних військових навчальних закладів. Кожний військовий підрозділ мав священника, котрий виконував функції капелана.

Мирне населення дуже високо цінувало українську повстанську армію та ії боротьбу і намагалося всіляко підтримувати військові підрозділи УПА. Завдяки цій підтримці та створенню хорошої організаційної діяльності командування, до початку 50-х років велися успішні бойові дії, які були направлені виключно проти каральної системи СРСР.