Хрестові походи – одне з наймасштабніших, і в той же час найбільш затяжних завойовницьких подій в історії людства. Про цей історичний факт складено безліч міфів та художніх творів. Хрестові походи корінним образом відобразились як на ході Європейської історії, так і на життєвих доріжках мільйонів людей. Що ж являли собою знамениті  Хрестові походи і навіщо вони проводилися?

Історія хрестових походів
 

Хрестові походи – це історична подія, що мала колоніально-завойовницький характер, та продовжувалась з 1095 по 1270 рр. Метою Хрестових походів було вивільнення Палестини (Святої Землі) та Єрусалиму від іновірців, тобто від мусульман.

Учасники Хрестових походів нашивали собі червоні хрести на груди. Коли вони повертались з завойованої території, хрести переміщували на спину. Учасників Хрестових походів називали хрестоносцями.

Причини хрестових походів

Прийняття рішення щодо проведення Хрестових походів було зумовлене рядом причин. Це була як демографічна ситуація, що склалася в Західній Європі, так і низка політичних, соціально-економічних та психологічних факторів.

Демографічні причини. На початку 11 століття в Західній Європі різко зросла кількість населення. Так, з ростом численності людей зростала необхідність в землі та інших матеріальних ресурсах. Відповідно, наявних ресурсів не вистачало. До того ж з розвитком торгівельно-економічних відносин в Європі зросла роль матеріального статку в суспільстві. А через перенаселення територій не всім вдавалося жити згідно своїм побажанням. Відповідно виникла реальна проблема в нестачі землі та інших ресурсів для населення. Реальним вирішенням проблеми був похід на східні землі, які завжди славилися багатством. Окрім землі, на Сході можна було здобути і різноманітні природні ресурси, серед яких були й дорогоцінні метали. Отже саме похід на східні землі міг вирішити матеріальні проблеми європейського населення.

Політичні причини. З погіршенням демографічної ситуації в країнах Європи росла невдоволеність населення владою. Це призводило до великої кількості міжусобних війн та повстанських акцій населення. Рівень агресії серед європейців стрімко зростав. І її треба було кудись направити. Оптимальним рішенням для владних структур було невдоволений настрій населення перенести на східних «іновірців», встановивши мир та порозуміння в європейських країнах.

Соціально-економічні причини. На початку 11 століття країни Європи, особливо Німеччину та Францію, захлеснула хвиля природних лих та епідемій. Люди гинули від повеней, надмірних спек, чуми та інших нещасть. Все це сприймалося як кара Божа. Саме тому населення прагнуло якнайшвидше спокутувати свої гріхи. Через це зросли випадки аскетизму та інших проявів покаяння. А Хрестові походи могли стати масовим засобом спокутувати гріхи європейського народу.

Ініціатором проведення Хрестових походів виступило папство, тобто верховенство християнської церкви.

Перший Хрестовий похід відбувся вже в серпні 1096 року. Ця подія була запланована до великого свята Успіня діви Марії. Рицарі з різних частин Європи відправились на Схід і збиралися в Константинополі. Кількість воїнів-хрестоносців складала приблизно 300 тисяч чоловік. Коли рицарі прибули до Константинополя, на них чекали складнощі. Візантійських владика Олексій Iвимагав від хрестоносців присяги йому як єдиному власнику тих земель. Звісно, лицарі відмовилися давати будь-які присяги. За словами завойовників, розсудити, хто є насправді хазяїном цих земель може лише Бог в чесній битві.

 На це Олексій Iзаборонив продавати воїнам на території Константинополя будь-які продукти. Після цього лицарі почали розгромлювати Візантійські території. Проте це не допомагало. Так, європейцям довелося підкоритися Візантійського володарю та дати йому клятву. Після цього хрестоносцям були надані кораблі та вони відправилися в Малу Азію. Тут зібралась досить масштабна європейська армія. Проте в ній простежувалися велика неорганізованість.

 Це було зумовлене різними національностями в армії, та багатьма іншими факторами. Проте хрестоносці змогли об’єднатися і один за одним почали завойовувати Східні міста. В той час, як звичайні воїни прагнули як скоріш дійти до Єрусалима, вожаки армії навпаки затягували цей процес. Це показує різницю в мотивації до участі в Хрестових походах різних верств армії.

В 1110 році були розгромлені Бейрут та Седон. Так почалась історія, що продовжувалась більше, ніж століття, і за час якої пролилось немало християнської та мусульманської крові. Хрестові походи навіки здобули собі визначне місце на сторінках світової історії.