У всі часи людство оточували таємничі появи предметів, транспортних засобів або просто людей. Всі ці примари так або інакше пов'язані з людиною. Інколи своєю появою вони попереджають людство про настання нелегких часів або бід. А інколи їх появу важко пояснити. Так було на Львівський залізниці.

Свою історію Львівська залізниця веде з далекого 1859 року. Саме в цьому році почалось будівництво цієї залізниці. В цей час в Європі стрімко розвивався капіталізм, йому були властиві зміни як у способах виробництва, так і в нових засобах транспорту.Львівський транспорт був не винятком. Будівельникам приходилось дуже скрутно особливо на ділянках, де все було заболочено. Тоді не було такого обладнання як зараз і все доводилось робити робітникам власноруч. Зазвичай це були безземельні або малоземельні селяни. Звісно, вони не мали аніякої відповідної кваліфікації. І працювати їм доводилось в дуже скрутних умовах. Не зважаючи на це, гілка колії Львів-Перемишль була збудована за 2 роки. Під час цього будівництва було збудовано два мости через річки Верещиця та Вишня.

Також були побудовані декілька будівель станцій. Це в Медиці, Мостисках, Судовій Вишні, Містечку, Мшани. Будівля самого Львівського вокзалу була як і всі, просторою і виконаною в тогочасному стилі.  Але вокзал Львова вважався одним з найбільших вокзалів тогочасної Європи. До того ж тут були відтворені в життя задумки архітектора і проектувальника що до комфортності вокзалу для пасажирів.Львівський вокзал ,в споруді  якого працювало центральне опалення, вентиляція та електричне освітлення. В залах для очікування були розташовані близько 70 електричних годинників. Від зали очікування до перонів можна було дістатися через п’ять підземних тунелів. До речі, вони використовуються за призначенням і донині.

Як з'явилася легенда про потяг примару

Все почалося саме з будівництва залізниці. Ця історія бере початок 150 років тому. В 1861 році була запущена залізнична колія, яка з'єднала Львів та Перемишль. Це була одна з перших залізниць на території сучасної України. І вже через декілька років цей проміжок залізниці був окутаний таємничістю та містикою. А все через те, що на цьому проміжку почали відбуватись досить нестандартні ситуації.

Час від часу місцеві мешканці та гості тутешніх місць почали помічати дивний потяг. Він рухався по рейках залізниці дуже швидко й майже безшумно. Перелякане керівництво залізниці всіма способами намагалося скрити факт появи такого потягу, бо налякані пасажири почали відмовлятись від послуг цієї залізниці. Але журналістам бульварних газет якимось чином стало відомо про загадкову появу потяга-примари. Багато кого з них вабила залізниця де вони намагалисяся на власні очі побачити це диво, але це майже нікому не вдавалося, адже потяг-примара з’являвся і зникав у найнеочікуваніших проміжках залізниці, до того ж ще й у будь-який час незалежно від побажань журналістів. При всій своїй загадковості потяг жодного разу не став причиною аварії. Він просто розчинявся в повітрі не завдаючи шкоди навколишнім. Цей потяг був дуже-дуже швидкий і наздогнати його просто не було можливості. Зупинити його в будь-який інший спосіб теж не було можливості, так як примара не очікувано розчинялась в повітрі.

Поява потяга, яка зібрала найбільшу кількість глядачів відбулася на пероні Львівського вокзалу. Одного разу ввечері, коли перон був заповнений людьми, що очікували прибуття потягу з Відня. Всі присутні спостерігали таку картину. З західного напрямку, тобто зі сторони Відня точно за розладом прибував потяг Відень-Львів. І коли всі, хто очікували на прибуття цього потяга, вже почали розпізнавати не тільки силует потяга, а навіть обличчя пасажирів, раптом не звідки на колії з’явився потяг-примара. Він на шаленій швидкості нісся з боку сходу по тій самій колії, що й состав с пасажирами. Було враження, що всі, хто зараз э на пероні та у вагонах, стануть свідками страшної трагедії. Здавалося, зіткнення двох потягів чоло в чоло просто не уникнути. 

Хвиля страху й паніки прокотилась по перону. Всі затамувавши потяг очікували, чим закінчиться ця зустріч. У разі аварії кількість жертв легко могла перевищувати кілька сот чоловік. Але, на диво усім, в момент зіткнення потяг-примара почав танути в повітрі і пронісся сірою димкою через весь потяг та розтанув в повітрі ніби його ніколи й не було. Ще декілька разів випадкові свідки спостерігали його появу на коліях львівської залізниці. Він то раптово з’являвся в темряві залізничних тунелів, то так само раптово розчинявся в повітрі.

А потім він просто раптово зник. Й досі достеменно не відомо, чому ця примара з’являлась і куди саме вона поділась. Але існування Львівського потяга-примари на завжди увійшло до фольклору Галичини. І э беззаперечною родзинкою найстарішої української залізниці - як одного із транспорту Львова.